наголос

наголос
I наг`олос
присл., діал.
Голосно, гучно. || Уголос.

II н`аголос
-у, ч.
1) Вирізнення складу в слові посиленням голосу або підвищенням тону. || Вирізнення голосом слова в реченні для підкреслення його логічного значення. || Вирізнення, висунення чого-небудь на перший план як найголовнішого.
••

Висхідни́й на́голос — наголос із поступовим підвищенням тону.

Логі́чний (смислови́й) на́голос — вирізнення підсилювальною інтонацією найважливішого щодо сенсу слова в реченні.

Музи́чний (тоні́чний) на́голос — вирізнення одного із складів слова висотою тону.

Силови́й (динамі́чний) на́голос — вирізнення одного із складів слова більшою силою артикуляції.

Спадни́й на́голос — наголос із поступовим зниженням тону або сили звука наприкінці складу.

2) Значок над літерою, який указує на вирізнення звука в слові посиленням голосу або підвищенням тону. Поставити наголос.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "наголос" в других словарях:

  • наголос — [1.] лосу, ч. Пр. Наголос. Я тавлю наголос на другому складі од кінця слова. [2.]присл. Пр. Голосно, відкрито. Чытай наголос, што там написано, на тій таблици …   Словник лемківскої говірки

  • наголос — [на/голос] су, м. (на) с і, мн. сие, с іў …   Орфоепічний словник української мови

  • наголос — 1) (виділення складу у слові посиленням голосу / повищенням тону; знак, яким це виділення позначають на письмі), акцент 2) (на чому посилення голосу / повищення тону у вимові певного слова, звука тощо для показу його важливости; увиразнення,… …   Словник синонімів української мови

  • наголос — іменник чоловічого роду наголос прислівник голосно незмінювана словникова одиниця діал …   Орфографічний словник української мови

  • акцент — у, ч. 1) Мимовільне спотворення звуків якої небудь мови людиною, для якої ця мова не є рідною. 2) лінгв. Наголос у слові. || Знак ( ), яким цей наголос позначається на письмі. 3) муз. Виділення окремого звука або акорду за допомогою динамічного… …   Український тлумачний словник

  • тонічний — I а, е, спец. 1) Прикм. до тоніка. 2) Побудований з дотриманням певної кількості наголосів у рядку за довільної кількості ненаголошених складів між наголошеними. •• Тоні/чний вірш вірш, в якому зберігається стала кількість наголошених складів… …   Український тлумачний словник

  • Благодать - ласка — У церковнослов янській мові термін благодать (подібно, як і гр. χάρις) мав декілька значень: 1. те, що приємне, красиве (Пс. 45:3; Прип. 3:22; Проп. 7:16); 2. прихильне ставлення, ласкавість, милість (Муд. 3:9; Лк. 2:52); 3. дар, прислуга; 4.… …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • Таїнство - тайна — Основні штрихи проблематики терміногрупи таїнство / тайна; святі таїнства / святі тайни; таїнственний / сакраментальний; сакрамент, сакраменталії коротко, але змістовно представлені в студії о. Петра Ґаладзи у віснику ІБТП Єдиними устами, до якої …   Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів

  • Булаховский Леонид Арсеньевич — [2(14).4.1888, Харьков, ≈ 4.4.1961, Киев], советский языковед, академик АН УССР (1939), член корреспондент АН СССР (1946). С 1916 приват доцент Харьковского университета, с 1917 профессор Пермского университета. С 1944 директор института… …   Большая советская энциклопедия

  • Булаховский —         Леонид Арсеньевич [2(14).4.1888, Харьков, 4.4.1961, Киев], советский языковед, академик АН УССР (1939), член корреспондент АН СССР (1946). С 1916 приват доцент Харьковского университета, с 1917 профессор Пермского университета. С 1944… …   Большая советская энциклопедия


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»